Коли хто вмів одважно йти на страту,
Той мусить все одважно зустрічать.

Кохання - як вода, - плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал - воно кипить, а стріне холод -
стає мов камінь.«Лісова пісня»

Краса – змагання до досконалості.

Крила знов на волі виростають у соколів приборканих.

Кров без любові викупить не може.

Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.

Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.

Мене любов ненависті навчила.

Над всіх старшин найстарша правда.

На ділі каймося, не на словах.

Не важча від старої ліри.

Не в ідеї сила, а в самій крові!

Неволя еще мерзостней, когда она добровольна.

Не єдиним хлібом живе людина, але кожним словом, що з Божих уст виходить. (див. також: Біблія)

Немає честі нападати ззаду.

Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.
Давня казка

«Лісова пісня»

Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті..

Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!