В боротьбі виростає сила.

Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.

Вірність є основою не лише родинного життя.

Держава — понад партії,Нація — понад класи!

Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.

Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.

Кров, пролита для великої мети, не засихає.

Московщина уміє різні фарби для утисків над нами прибирати: коли треба: то вона робиться "червоною", а коли того вимагає справа, то "білою".

Про засилля та преференції представникам білої еміграції в уряді Павла Скоропадського та утиски українського національного руху. Петлюра С. Московська воша — П.: Бібліотека ім. Симона Петлюри та Націоналістичне видавництво у Европі, 1966. — С. 101 — С. 30

Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!

Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.

Росіянин, чи простіше кажучи - москаль, або руський, все одно, чи він «цареві-батюшці» служить, чи соціялістом-революціонером себе називає, чи нарешті в большевики-комуністи пошився - він однаковий; без брехні жити не може; обманювати - для нього перше діло. Обманом, брехнею, підбоєм та крутійством він цілі віки жив; обман для нього другою натурою стався; обманом він інші народи поневолював.

Петлюра С. Московська воша — П.: Бібліотека ім. Симона Петлюри та Націоналістичне видавництво у Европі, 1966. — С. 101 — С. 16

Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.

Там, де справжній талант, — там, справді, немає старості.

Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.

Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю!

Петлюра С. Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235[2]

Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…

Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю.

Шукайте правди в своїй громаді.